Відповідно до ст. 6 Закону «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.
Пунктом 1 постанови ВРУ від 15.11.96 № 505/96-ВР встановлено, що зазначений закон введено в дію з 1 січня 1997 року, а статті 7, 8 і частину першу статті 10 – з 1 січня 1998 року.
У пункті 2 постанови зазначено, що відпустки раніше встановленої загальної тривалості зберігаються за працівниками, які користувалися відпусткою більшої загальної тривалості, ніж визначена відповідно до законів та інших нормативно-правових актів України, на весь час їх роботи на цьому підприємстві, в установі, організації на посадах, професіях, роботах, що давало їм право на цю відпустку, та за наявності умов, за якими вона надавалася.
Відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР від 21.04.1949 № 1577 «Про відпустки працівникам науково-дослідних, навчальних та культурно-просвітницьких установ», що діяла до прийняття Закону України «Про відпустки» № 504/96-ВР, бібліотекарям навчальних закладів відпустка надавалася тривалістю 24 робочих дні.
Оскільки з прийняттям закону «Про відпустки» всі види відпусток надаються в календарних, а не в робочих днях, бібліотекарям ЗЗСО та інших освітніх закладів, які були прийняті на роботу до введення в дію закону «Про відпустки», тобто до 1 січня 1997 року, щорічна відпустка, з урахуванням перерахування з робочих у календарні дні, має надаватися тривалістю 28 календарних днів.
Відповідно до статті 8 Закону № 504-ВР та Орієнтовного переліку посад працівників з ненормованим робочим днем, яким може надаватись додаткова відпустка, що є додатком № 1 до Галузевої угоди між Міністерством освіти і науки України та Профспілками працівників освіти і науки України на 2021-2025 роки, бібліотекарям закладів освіти може надаватися відпустка за ненормований робочий день тривалістю до 7 календарних днів (включно). Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.
Тому щорічна основна та додаткова відпустки бібліотекарів, яких прийнято на роботу до закладів освіти до 1 січня 1997 року, має становити 35 календарних днів (28 к.д.+7 к.д.), а тих, хто прийнятий після 1 січня 1997 року – 31 календарний день (24 к.д.+7 к.д.).
Згідно з частиною 14 ст. 10 Закону № 504-ВР керівним, педагогічним, науковим, науково-педагогічним працівникам, а також спеціалістам закладів освіти, зокрема бібліотекарям, закладів освіти щорічні відпустки повної тривалості у перший та наступні робочі роки надаються у період літніх канікул незалежно від часу прийняття їх на роботу.
Водночас з введенням в Україні воєнного стану у зв’язку військовою агресією російської федерації та прийняттям Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX правила надання відпусток дещо змінено. Зокрема частиною першою статті 12 Закону № 2136-IX установлено, що у період дії воєнного стану щорічна основна оплачувана відпустка може обмежуватися тривалістю 24 календарні дні. Але це обмеження не є обов’язком керівника, а лише його правом, яким він може скористатися або ні.
Однак у будь-якому випадку право таких бібліотекарів на щорічну основну відпустку 28 календарних днів не втрачається.
Адже відповідно до цієї статті, якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить більше 24 календарних днів, надання не використаних у період дії воєнного стану днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану.
