Так швидкоплинно час летить, і навіть мить, не зупинить…
Лист зірваний з дерев у листопаді, кружляючи на мокру землю грудня ліг.
Лише нещодавно мене було обрано головою Корсунь-Шевченківської об’єднаної організації Профспілки працівників освіти і науки України. Дякуючи мудрим і досвідченим наставникам, дружнім і довірливим відносинам з соціальними партнерами робота профспілкової організації проходила планово, відповідно календарних днів, дат і подій. Період пандемії Сovid-19 із кількістю хворих в державі, області, громадах став великим жахом, а в деяких випадках і трагедією для українців, для спілчан. Та ще більше лихо спіткало нас усіх 24 лютого з нападом «брата», російської федерації на ВІЛЬНУ І НЕЗАЛЕЖНУ УКРАЇНУ. Війна не залишила байдужим жодного освітянина Корсунщини, які вже з перших днів війни об’єднувалися в потужні й дружні колективи, не думаючи про власні потреби, а плануючи свою роботу так, щоб як можна більше допомогти для оборони, для воїнів, потім для тимчасово переселених осіб.
Не залишилися забутими в цей складний період нашої історії педагоги – пенсіонери, яким видавалася матеріальна грошова допомога, яка в такий скрутний час вкрай необхідна для придбання харчів та ліків. З великою вдячністю і сльозами на очах були прийняті кошти й висловлені слова вдячності, що про них не забувають.
Не поставало питання наднормового робочого часу, стану свого здоров’я тощо. На базах закладів освіти створювалися цехи в яких безперебійно кипіла робота по переробленню та виготовленні харчових продуктів: тушкованки, вареників, пельменів, млинців.
По особливому тривожно і гордо в душах кожного було від тієї частки допомоги, яку кожен міг в цей час дати, зробити для загальної справи – допомоги воїнам, задля нашої ПЕРЕМОГИ. В приміщеннях закладів освіти плелися сітки маскування, захисні маскувальні костюми «кікімори», формувалися штаби комплектування і надання матеріальної, гуманітарної допомоги та розміщення перших тимчасово переселених осіб. Ніхто не залишався осторонь потреб, які спричинила війна. Несли, звозили матраци, подушки, постільну та теплу білизну, одяг, взуття, речі першої потреби.
Не зважаючи на власні потреби, матеріальний стан та статки наші спілчани відгукувалися на кожний заклик допомоги, організації, підтримки педагогічними працівниками тимчасово переселених осіб та їх дітей. Розселення проводилося по громадах органами управління та комітетами Профспілки первинних організацій по приватних оселях, гуртожитках, школах, дитячих садках. Діти переміщених осіб були прийняті й закінчили навчальний рік у місцевих закладах загальної середньої освіти (дистанційно), дітям з особливими потребами надавалася кваліфікована допомога реабілітаційними центрами, створювалися комфортні умови перебування в територіальних громадах. Діти різного віку залучалися та охоче брали участь в культурно масових заходах, на заняттях з майстрами шкіл мистецтв, будинків творчості, будинків культури.
Шоковий, стресовий стан перейшов у звичайний тривожний і вкрай важливий кожний день підтримки і допомоги наших воїнів – героїв на межі захисту суверенітету, цілісності, незалежності нашої держави, нашого помірного спокою. Кожна профспілкова організація, кожен спілчанин, не зважаючи навіть на переведення закладів на простій, зробив перерахунок коштів на Збройні сили України та територіальні загони оборони. На місцевих рівнях було проведено конкурси-аукціони по збору коштів на потреби армії ЗСУ, як на «День вишиванки», так і передача вишитих речей на аукціон через об’єднання «Яворина» до Сполучених Штатів Америки.
Ніхто не залишався осторонь і робив посильний вклад у формування посилок воїнам від навчальних закладів, особисто від себе зі смаколиками, малюнками, оберегами та головне з теплом і любов’ю.
На жаль неминучі втрати війни не оминули й наші територіальні громади. Профспілкові комітети первинних організацій навчальних закладів в територіальних громадах і президія об’єднаної організації Профспілки тримає кожну окрему ситуацію на контролі, підтримуючи родини полеглого ГЕРОЯ. ВІЧНА ПМ’ЯТЬ!
Я, як голова Корсунь-Шевченківської об’єднаної організації Профспілки працівників освіти і науки України глибоко переконаний у неминучій перемозі наших Збройних Сил України, нашого величного і вільного народу над рашистською нечистю. Жодна скалічена душа, жодна смерть ні в чому не винних українців, жодна пролита сльоза дітей, дружин, матерів не пролита даремно і буде покараним ворог, кожен злочинець буде відповідати за всією суворістю воєнного часу.
ПЕРЕМОГА БУДЕ ЗА НАМИ! ВОРОГ БУДЕ РОЗБИТИЙ І ПОКАРАНИЙ! ВСЕ БУДЕ УКРАЇНА! РАЗОМ ДО ПЕРЕМОГИ! РАЗОМ МИ СИЛА! СЛАВА ГЕРОЯМ! СЛАВА УКРАЇНІ!
Віктор Григораш, голова Корсунь-Шевченківської об’єднаної організації Профспілки працівників освіти і науки України
