З сучасного покоління мало хто розумів важливість певних дат. Багато хто попросту не придавав цьому значення. На уроках історії ми намагались скласти хронологію всіх подій у себе в зошиті в простий, лаконічний і зрозумілий конспект, а потім грамотно перенести його в голову, аби відтворити важливі події, завдяки яким ми живемо тут і зараз. Погодьтесь, не завжди виходило пам‘ятати все. Не завжди вдавалось досконало описати ту чи іншу подію, битву чи укладання договору. Проте, впевнена, що зараз абсолютно кожен може описати всі дні після 24 лютого.
Ми проживаємо історію війни, про яку до цього дня знали тільки з підручників та розповідей бабусь та дідусів. Кожен з нас проживає її, як може: когось війна змусила покинути рідну домівку й опинитись далеко від дому і рідних, хтось не зміг виїхати вчасно і зараз під окупацією, хтось цілодобово волонтерить, аби допомогти армії й всім, хто потребує цього, а хтось зараз на фронті. На фронті, де кожен прожитий день, як останній. На фронті, де відчуваєш ворога, біль та ненависть. На фронті, де на рівні зі сталевим танком стоїть підтримка всієї країни, де ти Захисник, де ти Герой, де ти взірець реального, дієвого патріотизму для кожної чесної людини й свідомого громадянина.
Саме таким є наш колега, учитель Шельпахівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Христинівської міської ради СТРАДЕЦЬКИЙ Роман Вікторович, який все життя цікавився історією минулого, а зараз на собі відчуває весь біль сьогодення.
Людина, яка відкривала для учнів всі реалії війн, зараз проживає її на одній з найгарячіших точок. Фобія кожної людини – це аби найстрашніший сон не втілився в життя. Але у Романа Вікторовича саме так і сталось. Все те, що було прочитано у книжках та переглянуто в документальних фільмах – стало страшною реальністю. Проте і він, і його побратими не втрачають віру у Перемогу і надійно тримаються на своїх позиціях, не дозволяючи ворогу просуватись далі.
Пишаємось нашими воїнами! Пишаємось нашим народом, який об‘єднався у такі важкі часи і надає колосальну підтримку туди, де її потребують. Приємно констатувати той факт, що, не дивлячись на проблеми, людські душі не черствіють, а бажання допомогти стоїть понад усе!
На пропозицію Христинівської міської організації Профспілки працівників освіти і науки України щодо підготовки гуманітарної допомоги для колеги-освітянина та його товаришів відгукнулось чимало первинних профспілкових організацій навчальних закладів громади. Хочеться від щирого серця подякувати цим спілчанам – добрим і щирим людям, що не залишились осторонь, а долучились до спільної справи, передавши на передову іскорку свого серця, своєї надії та непохитної віри на Перемогу! Це колективи Сичівської філії ОЗО «Христинівський ліцей», Малосевастянівської, Орадівської, Христинівської ЗОШ І-ІІІ ступенів, Шукайводської гімназії, Углуватської та Ліщинівської філій ОЗО «Верхняцький ліцей», ЗДО №1 «Ромашка», №2 «Малятко», №6 «Казка» м.Христинівка, Христинівської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №1 ім.О.Є.Корнійчука, ОЗО «Верхняцький ліцей», а також гуманітарний центр при Христинівській міській раді та окремі люди, які щиро мали бажання і можливість допомогти.
Окремі особливі слова вдячності нашому водієві – волонтеру з великим стажем – Кальніцькому Вадиму, який впродовж багатьох років з честю виконує почесну і відповідальну місію – доставляє вантаж за місцем призначення.
І ще кілька слів для Романа Вікторовича. Талановитий педагог – той, що вміє навчити особистим прикладом. Слова для дітей означають не так багато, і Ви це розумієте. Ви – той вчитель, на якого хочеться рівнятися. Нехай Ваші сила та мужність завжди базуються на любові та підтримці рідних і близьких.
І нехай Вам завжди буде кого захищати, але не буде від кого!
Перемога зовсім близько! Все буде Україна!
Оксана Єременко, голова Христинівської міської організації Профспілки працівників освіти і науки України
#Профспілка_освітян_Марафон_добра_2022
#Профспілка_освіти
#Підтримаємо_ЗСУ
#Разом_до_перемоги
